вторник, 30 августа 2016 г.

Ашмяны на малюнках Erharda Langkau

Erhard Langkau (25.06.1877, Шамоцін (зараз Польшча) - 20.03.1967, Берлін) - нямецкі жывапісец і гравёр. Выконваў функцыі картографа пад час 1-ай сусветнай вайны. Малюнкі зроблены прыкладна ў 1915-16 гг.

Адзін з выдаўцоў паштовак: Kunstanstalt Gg. Schneider Berlin-Schöneberg.

1. Панарама Ашмянаў з пагорка каля каталіцкіх могілак.
Як сёння выглядае панарама горада з гэтага пагорка можна ўбачыць у фотапраекце Елены Апанэль. Бачна, што да нашых дзён акрамя касцёла і царквы, захавалася і некалькі драўляных будынкаў.
2. Рака Ашмянка каля Францішканаў.
На заднім плане: драўляны млын, касцёл Св. Міхала Арханёла і Васкрасенская царква.
3. Панарама Ашмянаў з праваслаўных могілак.
На малюнку на пярэднім плане бачны вуліца Віленская (сучасная Чырвонаармейская), паўднёвая частка праваслаўных могілак і "Віленская" карчма. На заднім плане: касцёл Св. Міхала Арханёла і Богаяўленская царква.
4. Гарадская студня на Віленскай вуліцы.
Цэнтральный аб'ект малюнка студня на Віленскай вуліцы (сучаснае перакрыжаванне Савецкай і Чырвонаармейскай вуліц). Іншыя цікавыя будынкі: Васкрасенская царква і карчма на Папярэчнай.
5. Вуліца Барунская.
На малюнку самы цікавы аб'ект - дражджавая фабрыка Стругачоў. Таксама можна ўбачыць р. Ашмянку з Барунскім мастом і дах драўлянага млына. 
6. Васкрасенская царква.
Для сучаснікаў будзе цікавым убачыць як выглядалі першапачатковыя брама і агароджа царквы, а таксама аўтэнтычныя вежа і "цыбуліны", якія былі знішчаны ў савецкі перыяд (яны адноўлены, але крыху ў іншым выглядзе), калі будынак царквы выкарыстоўваўся ў якасці склада.
7. Вуліца Зарэчная.
Месца з якога зроблены малюнак знаходзіцца на сучасным перакрыжаванні вуліц Зарэчнай і Камсамольскай (на той момант дарогі на месцы вуліцы Камсамольскай яшчэ не існавала). Да нашых дзён захаваліся амаль усе намаляванныя будынкі, акрамя самага левага і дамоў з правага боку вуліцы. Таксама ў пачатку вуліцы Зарэчная захавалася студня, адкуль магчыма нясе ваду намаляванная жанчына.
8. Рака Ашмянка каля Гальшанскага маста.
На малюнку бачны вежы касцёла Св. Міхала Арханёла і Богаяўленскай царквы, а таксама Гальшанскі мост і будынак, які належыў Стругачам (зараз аўташкола).

На карце пазначаны месцы з якіх мастак маляваў Ашмяны:

пятница, 19 августа 2016 г.

Аўтары сучаснага герба Ашмянаў

Вядома, што аўтарамі сучаснага герба горада Ашмяны (зацверджаны 17.07.2006), які распрацаваны на аснове герба 1792 года, з'яўляюцца Марына Міхайлаўна Ялінская (аўтар) і Віктар Аляксандравіч Ляхар (мастак).

Сучасны герб
Герб 1792 г.

Але больш справядліва было б дадаць да аўтараў герба яшчэ аднаго чалавека - Тадаса Даўгірдаса (Tadas Daugirdas, 1852 - 1919). Гэта літоўскі мастак, археолаг і краязнаўца. Даўгірдас у 1910-ых гг. намаляваў гербы шматлікіх літоўскіх гарадоў, сярод якіх быў і герб Ашмянаў. Пазней (у 1920-ых гг.) малюнкі гэтых гербаў былі выдадзены ў выглядзе паштовак Бронюсам Шаляморасам (Bronius Šaliamoras). Таксама цікава паглядзець і на герб горада Шаўляй, які вельмі падобны на ашмянскі:

Герб Ашмянаў
Герб Шаўляй

А калі паглядзець на малюнак у кніге Povilas Karazija "Ašmenos miestas ir apskritis" (1933), то шмат якіх пытанняў наконт аўтарства герба знікаюць. Нажаль, хто намаляваў гэты герб знайсці не ўдалося. Улічваючы, што ў той час Ашмяны знаходзіліся ў складзе Польшчы, то магчыма гэты герб быў распрацаваны не літоўскімі, а польскімі мастакамі. Але канцэпцыя гэтага варыянта хутчэй усяго ўзята ад малюнка Даўгірдаса.
Герб Ашмянаў з кнігі "Ašmenos miestas ir apskritis"
Відавочна, што сучасны герб - поўная копія малюнка, які быў зроблены амаль сто гадоў назад. Магчыма і галоўныя колеры (чырвоны і блакітны), хоць і выкарастаныя ў іншых палях,  ўзяты ад Даугірдаса.

Герб Ашмянаў мае цікавы лёс зацверджаны ў Рэчы Паспалітай, скасаваны Расійскай імпэрыяй, намаляваны ў Літве, адроджаны ў Беларусі.

четверг, 18 августа 2016 г.

Польская адрасная кніга 1930 г.

Глядзі таксама Польская адрасная кніга 1929 г.

Інфармацыя па гораду Ашмяны з Księnga Adresowa Polski (Wraz z w.m. Gdańskiem) dla Handlu, Przemysłu, Rzemiosł i Rolnictwa.

Starosta: Zygmunt Kowalewski.
Burmistrz: Jan Silewicz.
Rzeżnia miejs. Dyrektor: lek. wet. P. Popow.
Straż ogniowa ochotn. Komendant: inż. D. Strugacz

Lekarze: Branicki Piotr dr. – Galinowski dr. – Leger August dr., Pilsudskiego – Polionis Bron. dr. – Wysocki Piotr dr.
Lekarze dentyści: Miasnik Elka – Szapiro R. – Szapiro Z. – Sznycer R.
Lekarze weterynarji: Popow Piotr – Szukiewicz K.
Adwokaci: Goławski Witold – Gołęnbo J. – Koczan M.
Notarjusze: Jurewicz J.
Komornicy: Paszuk M.
Agentury: Berman A., Żeligowskiego
Akuszerki: Deul – Jasiewicz – Michałowska.
Arenberg M. – Gryszan – Polianis K. – Kapłanowicz D. – Klimiata K. – Kozlowska S.
Apteczne sklady: Bunimowicz J., Rynkowa – Kozlowski Izaak, Żeligowskiego – Lewinowa E., Piłsudskiego – Matuk Sara, Żeligowskiego – Samower E., Rynek – Soloducho Fab., Piłsudskiego.
Damiszewski N., Piłsudskiego – Gurewicz S. – Kamen M.
Apteki: Chomiczewski Włodz., Żeligowskiego – Wydźał Powiatowy Sejmika, Piłsudskiego.
Banki: Bank Spóldzielczy, Sp. z. o. o., Kościelna – Zydowski Bank Ludowy, Sp. z. o. o. – Bank Komunalny.
Betonowe wyroby: Bernat K. – Turewicz I.
Blacharze: Blecher S. – Kapłan R.
Brukarskie przedsiębiorstwa: Lifszyc H. – Łużyn K.
Budowiane przedsiębiorstwa: Sorolin Józ. i Podziemski A. – Szabłowiński St.
Cerownie sztuczno: Kozieł H. – Olkienicki Sz.
Cieśle: Dorniak F. – Lipkowicz Ch., Sadowa – Polubiński K.
Cukiernie: Epsztejn B., Piłsudskiego – Swiatój, Piłsudskiego.
Cukry: Ickowicz D., Żeligowskiego.
Czapnicy: Alperowicz B., Rynkowa – Giertner C., Cmentarna – Gowsiejowicz E., Żeligowskiego – Kamińska R., Żeligowskiego – Podbereski I.
Dewocjonalja: Tarczewski D., Św. Ducha.
Drożdże – fabryki: Strugacz Bcia, Boruńska.
Drukarnie: Lewin Sz., Piłsudskiego.
Drzewo: Bogad, Kac i Ska – Grupp S. i Zyskand Ch.
Minc J. – Szapiro i Ska – Szelubski J. – Szelubski Sz. – Zyskand Sz.
Elektrownie: Electrownia Mejska.
Farbiarnie: Łapidus.
Felszerzy: Kościnkiewicz – Sołoducho O. – Brażewicz-Dosiałko P.
Fotograficzne zakłady: Amasowicz L., Żeligowskiego – Szugol I.
Fryzjerzy: Szapiro J., Piłsudskiego – Szryro Z., Piłsudskiego – Trokiel D.
Kupiński Ch., Piłsudskiego.
Galanterja:  Milejkowska, Rynek – Potasznik Ch., Rynek – Waks M., Rynkowa.
Garbarnie: Bunimowicz – Pawlinowska – Dinersztejn – Kaczer A., Żeligowskiego – Port.
Herbaciarnie: Burwin M., Piłsudskiego – Dach T., Żeligowskiego – Gan, Piłsudskiego – Han J., Piłsudskiego – Markus B. – Mostwiliskier Ch., pl., Kościuszki – Szryro L., Rynkowa – Szryro M., Żeligowskiego.
Dawidson G. i P., Żeligowskiego – Kaganowicz K., Piłsudskiego.
Hotele: Lewin I., Holszańska – Szelubski Sz., Piłsudskiego – Baran S., Piłsudskiego.
Introligatorzy: Assiron I. – Kamień O.
Kasy pożyczk. oszczędn.: Pow. Kasa Spóldzielcza.
Kinematografy: Zyngier Z.
Kolonjalne artykuly: Hołownia Wład., Piłsudskiego.
Zyskand Ch.
Kołodzieje: Pieczarski J.
Konie – handel: Deul E., Piłsudskiego – Lipkowicz i Siemiernicki, Boruńska – Lubecki i Lipajer, Żeligowskiego – Lubecki Sz. i Furman M., Żeligowskiego.
Kooperatywy: Centrala Spóldzielni Roln.-Handlowej, Piłsudskiego – Przemysłowa, Sp. z. o. o., Piłsudskiego.
Kotlarnie: Szczęsny i Hubert, Holszańska.
Kowale: Bernsztejn B., Holszańska – Bielawski – Karczmer i Lejbman – Podhajski K., Boruńska – Soloducho Z.
Balberiski L. – Karpel L.
Krawcy: Badanes M., Krzywa – Bekier B. – Kac Sz., Holszańska – Kucewicki M. – Lewin D., Holszańska – Lipkowicz – Prusak J., Boruńska – Rabinowicz i Chajet, Holszańska – Rubacka N., Św. Ducha – Soloducho M., Rynek – Świrski E., Sadowa – Trabski I., Sadowa.
Księgarnie: Asiron J., Piłsudskiego – Kamień O. i S., Piłsudskiego – Księgarnia Polska, Sp. z. o. o., Piłsudskiego.
Białoruski Związek Gospodarczy, Holszańska.
Kuchenne naczynia: Gorz E., Rynek – Każdin I. – Perski, Żeligowskiego.
Lasy – eksploatacja: Kotlarski M. – Szelubski Sz., Piłsudskiego.
Grup i Zyskind, Piłsudskiego.
Leśne produkty: Bohad L., Zyskowicz O., Kac S., Kościelna – Zyskand W., Piłsudskiego.
Len: Bunimowicz M., Szkolny Dwór – Gimżański A., Żeligowskiego – Girzon G., Oszmiańska – Glezer J. i Wiljon B., Szkolna – Glezer Sz. i Guldzieniecki, Sadowa – Jutan L. i Sz., Holszańska – Kac A. i Krawiec, Holszańska – Kac P., Holszańska – Kagan i Czepeluński, Żeligowskiego – Kagan i Fajwuszowicz, Piłsudskiego – Kamiowski i Kozłowski, Św. Ducha – Kamioński i Olański, Boruńska – Lewin N., Żeligowskiego – Lipajer i Chodosz, Boruńska – Zyskind i Kac.
Malarze: Milukowski – Zupraner.
Manufaktura: Bakszt St., Rynkowa – Bakszt Sz., Żeligowskiego – Berman Sara, Piłsudskiego – Brun S, Rynek – Girzon J., Rynek – Goldańska M., Żeligowskiego – Lewin, Rynek – Miasnik – Milejkowski Sz., Rynek – Milejkowski Z., Rynkowa – Szapiro A., Rynek – Szejnberg I., Piłsudskiego – Szulewicz R., Rynkowa – Zynger Z., Piłsudskiego.
Kilikowska C. – Lubecki C.
Maszyny: Paulański N., Piłsudskiego.
Maszyny do szycia: Singer Sewing Machine Company, Żeligowskiego.
Meble: Lewit M. – Paulański.
Młyny: Kucewicki L. – Mechanicki Ch i Ska (par.).
Obuwie: Chonon Szrejder i Lewinson L., Rynek – Koziolowa Sz., Rynkowa – Reznik, Piłsudskiego – Rozencwajg F., Piłsudskiego – Taboryski L., Rynek.
Owocarnie: Bejneson M., Piłsudskiego – Gleze E., Piłsudskiego – Glezer I., Sadowa – Perski S., Sadowa – Rabinowicz M., Holszańska.
Piekarze: Bakszt – Berkman G., Żeligowskiego – Epsztejn B., Holszańska – Gleze D., Sadowa – Grupp M., Boruńska – Han J., Piłsudskiego – Heller H., Żeligowskiego – Lipkowicz B., Piłsudskiego – Lipkowicz R., Sadowa – Olański, Piłsudskiego – Szapiro O., Żeligowskiego – Szybowski, Żeligowskiego – Światoj A. – Trakienicka L., Żeligowskiego – Walko M., Holszańska.
Piśmienne materjaly: Tejszew E., Rynkowa.
Piwiarnie: Bogusławski B., Kościelna – Karczmer, Piłsudskiego – Lewin N., Holszańska – Lubecka R., Żeligowskiego – Miskin T., Piłsudskiego – Rudnik Ch., Boruńska – Szames R., Holszańska – Taboryska Ch., Kościuszki.
Burwin M. – Szryro R.
Piwo – hurt: Szames R., Holszańska.
Krajnowicz M., Holszańska.
Powrożnicy: Fajfuszowicz E., Poprzeczna.
Próśb i tlumaczeń biura: Dzwonkowski Józ., Kościelna – Lewin N., Holszańska – Rytel Jerzy, Piłsudskiego.
Przewozowe przedsiębiorstwa: Świrski J., Szelubski, Bekkier i Hejn, Piłsudskiego.
Restauracje: Paszkowski Ant., Żeligowskiego – „Resursa Obywatelska”, Piłsudskiego – Szelubski Sz., Piłsudskiego – Zawadzki Franc., Piłsudskiego.
Rolnicze narzędzia: Ławit M., Piłsudskiego.
Rymarze: Baran I., Żeligowskiego – Owsiejowicz Ch., Rynkowa.
Dolginiewer I., Boruńska.
Rzeźnicy: Baran E., Rynkowa – Baran K., Sadowa – Bogusławsi B., Kościelna – Budgor B., Piłsudskiego – Budgor L., Szkolny zauł. – Grodzieński I., Żeligowskiego – Olański N., Sadowa – Plango A., Sadowa – Pogoda Ch., Rynkowa – Świrska F., Szkolna – Świrski St., Szkolny zauł. – Wilk R., Szkolna.
Samochodowa komunikacja:  Hejn E., Holszańska – Skrzynecki W.
Sery: Lejbman J., Żeligowskiego 5 – Miaśnik Sz., Żeligowskiego.
Skóry: Abramson – Gołubok A., Sadowa – Gołubok M., Sadowa – Kaminar H., Rynek – Kozioł H., Rynek – Magidaj D., Rynek i Sadowa – Olański D., Piłsudskiego – Olkienicki Sz., Rynek – Szkop Sz., Rynek – Szwarc E., Rynkowa – Świrski F., Piłsudskiego.
Reznikowicz I., Boruńska.
Smary: Hurwicz P., Wileńska.
Spożywcze artykuly: Abt T., Żeligowskiego – Abelowicz S., Kościelna – Aquist D., Żeligowskiego – Aleksandrowicz K., pl. Kościuszki – Arluk R., Piłsudskiego – Awsiukiewicz B., Holszańska – Bakszt, Rynek – Baran E., Holszańska – Berman B., pl. Kościuszki – Branicki A., Holszańska – Chodosz O., Boruńska – Cyrling I., Żeligowskiego – Czepeuńska M., Żeligowskiego – Deul C., Sadowa – Dubicki, Żeligowskiego – Eliszkiewicz L., Rynkowa – Epel M., Żeligowskiego – Fidler A., Piłsudskiego – Giertner L., Żeligowskiego – Giniżański A., Żeligowskiego – Gowsiejewicz I., Żeligowskiego – Grup M., Boruńska – Gurwicz B., Rynek – Hejman S., Żeligowskiego – Hryszkiewisz M., Żeligowskiego – Jankielewicz – Kaczmer, Piłsudskiego – Kagan I., Żeligowskiego – Kaganowicz Ch., Piłsudskiego – Kaganowicz K., Piłsudskiego – Kaganowicz S., Piłsudskiego – Kaminer B., Rynkowa – Kaplan M., Rynek – Kaplan S., Piłsudskiego – Lejbman F., Żeligowskiego – Lerner S., Boruńska – Leskies B., Rynkowa – Lipkowicz B., Piłsudskiego – Litorowicz W., Sadowa – Markus B., Holszańska – Melcer R., Żeligowskiego – Minc M., Szkolny zauł. – Nowik L., Rynkowa – Olański Z., Piłsudskiego – Perska S., Małe Powiaże – Perska S., Żeligowskiego – Perski J., Żeligowskiego – Plaugo, Piłsudskiego – Podberska F., Żeligowskiego – Reznikowicz L., Boruńska – Solc M., Piłsudskiego – Szapiro O., Żeligowskiego – Szryro Ch., Żeligowskiego – Szryro D., Holszańska – Szumelzon C., Boruńska – Szutan Ch., Żeligowskiego – Szutan L., Piłsudskiego – Szybowski J., Żeligowskiego – Taboryska Ch., Kościuszki – Tanzer W., Piłsudskiego – Trakiewicka L., Żeligowskiego – Turlo, Franciszkańska – Walko J., Pawlinowska – Walko, Holszańska – Wuszomirski W. – Zakrewska A., Pawlinowska, Zingier A., Rynek – Zyskand D., Piłsudskiego – Zyskand M. i Ch., Rynek.
Bartoszewicz A., Holszańska – Gober S., Rynek – Karczmer A., Żeligowskiego – Kozłowski Sz., Boruńska – Krajbowicz A., Rynek – Rubno S., Rynek.
Stolarze: Karpel B., Rynkowa – Kontorowisz Szl., Poprzeczna – Kotlarski L., Holszańska.
Szewckie przybory: Szeszeński J., Rynek.
Szewcy: Alper D., Holszańska – Bohad A., Żeligowskiego – Kozłowski M. – Lewin M., Poprzeczna – Rabinowicz A., Rynkowy Przejazd – Reznik J., Sadowa.
Szklo i porcelana: Lipajer O. – Zupraner J. – Epel B. – Gurewicz A.
Ślusarze: Giedrojć W., Żeligowskiego – Koltun M., Piłsudskiego – Ławit M., Sadowa.
Tartaki: Mechanicki Ch. i Ska (par.) – Strugacz Bcia (par.), Boruńska.
Ubrania gotowe: Kuler E., Rynek – Kuler H., Rynek – Owsiejowicz N., Rynek.
Wapno: Lewin M., Żeligowskiego.
Welna – czesalnie: Baran E., Wileński Przejazd – Lapidus M., Poprzeczna – Minc R., Holszańska.
Wody gazowe – fabryki: Krajnowicz M., Holszańska – Szames M., Holszańska.
Wojloki – wyrób: Gurwicz M.
Wódki – fabryki: Strugacz Bcia, Holszańska.
Wódki i likiery: Branicki A., Rynkowa – Dąbrowska Bron., Boruńska – Pietkiewicz B., Holszańska.
Zajazdy: Agnist R., Żeligowskiego – Borowski B., Piłsudskiego – Jokow B., Holszańska – Epsztejn D., Piłsudskiego.
Zboże: Abramowicz M., Szkolna – Buris Ch., Holszańska – Karczmer i Milejkowski, Piłsudskiego – Lewin R., Żeligowskiego – Owsiejowskicz, Rynek – Zyskand i Kac, Oszmiańska.
Zduni: Miklis – Piotrowski – Turewicz.
Zegarmistrze: Kagan W., Piłsudskiego – Kowner H. – Kowner Sz. – Oszerowicz Ch.

Żelazo: Alperowicz I., Rynek – Benski A., Rynek – Deul A., Rynek – Finger M., Rynkowa – Golembo S., Rynek – Kołtun M., Piłsudskiego – Owsiejeczuk L., Rynek – Potasznik B., Rynek – Zusmanowicz R., Rynek.

вторник, 16 августа 2016 г.

Першае ўпамінанне пра Ашмяны

Сёння агульнапрызнаным і афіцыяльным годам першага ўпамінання пра Ашмяны з’яўляецца 1341 год. Разгледзім адкуль узялася гэта дата.

У энцыклапедыі “Вялікае князтва літоўскае” пра Ашмяны паведамляецца наступнае:
Упершыню ўпамінаецца ў “Хроніцы літоўскай і жамойцкай” у сувязі з перадачай вял. кн. Гедзімінам (памёр у 1341) яшчэ пры сваім жыцці Віленскага ўдзела з Ашмянскім, Вількамірскім і Браслаўскім паветамі свайму сыну Яўнуту.

У самой “Хроніцы літоўскай і жамойцкай” напісана:
… Евнутови, меншому сыну, в котором ся Гедимин найлЂпше от всЂх сынов кохал, по смерти своей всю зверхность Великого князства Литовского, Руского, Жомойтского над братиею злЂцил и записал, и Вилню мЂсто, столицу Великого князства Литовского, з замками отдал, также Ошмянские, Волкомирские и Браславские отдал ему повЂты.

Заўвагі:

1. Шмат хто блытае год першага ўпамінання з годам утварэння горада. У “Хроніцы” упамінаецца не горад, а павет. Гэта значыць, што ўжо на момант першага ўзгадвання, Ашмяны з’яўляліся цэнтрам павета. З гэтага вынікае, што ўжо на той час Ашмяны былі значным горадам і ўзніклі значна раней 1341 года.

2. Упамінанне не датаванае. Год 1341 узяты як крайняя дата (год смерці Гедзіміна). Гедзімін завяшчаў Віленскі ўдзел Яўнуту яшчэ пры жыцці (тут трэба адзначыць, што смерць вялікага князя была раптоўнай), таму дакладней казаць, што Ашмяны ўзгадваюцца не пазней 1341 г.

3. У некаторых крыніцах (напрыклад у кнізе “Памяць. Ашмянскі раён”) адзначаюць, што ў 1341 г. Ашмяны ўзгадваюцца як замак вялікіх князёў літоўскіх. Але калі ўважліва прачытаць “Хроніку”, то слова замак не адносіцца да Ашмянскага павета.

4. Гэта не першае ўпамінанне пра Ашмяны. Напрыклад, у крыніцах 2-й паловы XIX – пачатку XX ст. у тэкстах пра Ашмяны часта сустракаецца год 1040 (год паходу Яраслава Мудрага на Літву), а ў “Хроніцы Быхаўца” ёсць не датаванная гісторыя пра заснаванне горада Грумпам (глядзі “Легендарны заснавальнік Ашмянаў”). Але ўсе гэтыя ўзгадванні не маюць гістарычнага пацвярджэння.